Після довгої перерви в Україні почали реєструватись випадки дифтерії. У зв´язку з чим, хочу звернути Вашу увагу на профілактику даного небезпечного інфекційного захворювання.
Дифтерія– гостре інфекційне захворювання, що характеризується токсичною поразкою серцево-судинної і нервової системи, місцевим запальним процесом з випаданням типових фибринозних плівок.
Збудник – дифтерійна паличка. Розрізняють дифтерійні бацилли токсигенні і нетоксигенні. Палички довго можуть зберігатися у висушеному патологічному матеріалі при температурі нижче 0 °С. В дезинфікуючих розчинах гинуть швидко. В основному захворювання передається від хворої людини здоровій повітряно- крапельним шляхом.
Клініка дифтерії відрізняється різноманіттям форм, залежно від локалізації пораження (дифтерія гортані, зіву, ока, рани), обмеженості процесу (локалізована і поширена), наявності інтоксикації (токсичні і нетоксичні форми). Дифтерія зіву може протікати у вигляді катаральної, островковой і плівчастої форм. Захворювання розпочинається з підвищення температури, помірного почервоніння слизової оболонки зіву, появлення типових сірувато-білуватих, гладких фибринозних нальотів, що не знімаються шпателем, у вигляді острівців або суцільно покриваючих мигдалики. Біль в горлі при ковтанні з такими формами захворювання виражена слабо.
Токсична форма дифтерії зіву супроводжується набряком паратонзиллярної і шийної клітковини, вираженою інтоксикацією, ураженням внутрішніх органів – серця, нирок, надниркових залоз, печінки. Зів звужений із-за різкого набряку паратонзилярної клітковини, мигдалики майже змикаються один з одним, покриті типовим нальотом. Слизова оболонка зіву і дужок ціанотична, гіперемійована. Тони серця приглушені, часто виявляються аритмії, падає артеріальний тиск, печінка збільшена. При відсутності лікування хворий помирає.
Основним заходом з профілактики дифтерії є проведення профілактичних щеплень! Про доцільність проведення щеплень свідчать наступні дані США. Щорічна смертність від дифтерії до введения щеплень складала 175885 випадків, після введення щеплень – 1 вип.
Щеплення проти дифтерії розпочинаються дітям з 2-х місячного віку. Потім проводяться в 4 та 6 міс. ( перші 3 щеплення називаються вакцинацією). Полслідуючі щеплення (ревакцинація ) проводяться в віці 18 місяців, 6 та 16 років. Дорослі повинні отримувати дані щеплення 1 раз на 10 років ( в 26, 36 і т.д. років ) на протязі всього життя.
Іншого способу захистити себе від дифтерії на сьогоднішній день не існує. У зв´язку з викладеним, рекомендую батькам та всім дорослим уточнити, чи щеплені ви і ваші діти проти дифтерії. В разі відсутності щеплень – терміново провести відповідні щеплення ( дані щеплення проводяться безкоштовно).
А якщо ви захворіли – звертайтесь до лікаря.
Лікар епідеміолог А.Г.Донін
