Петро Пастух: Медицина має бути доступною і безпечною

Зустрічаючи 60-річчя, медико-санітарна частина нашого міста переживає, напевно, не найкращі свої часи. Скрутне матеріальне становище, економія, перевага кількості лікарів пенсійного та глибоко пенсійного віку, нарешті реформування… Все це, безперечно, має свій вплив. Тим не менше, начальник СМСЧ-9 Петро Пастух переконаний, що його колективові до снаги впоратися з будь-якими проблемами. Для цього є і бажання, і потенціал. У всякі часи головним залишається пацієнт. Тож ніякі реформи не мають погіршувати стан надання медичної допомоги.

Напередодні ювілею про здобутки, проблеми та перспективи медицини у Жовтих Водах ми поспілкувалися з начальником СМСЧ-9 Петром Пастухом.

— Я переконаний, що ми готові до реформування. Воно не повинно негативно вплинути на заклад. Якщо ми говоримо про первинну медичну допомогу, то вона не погіршиться. Якщо ми візьмемося за вторинний рівень і розпочнемо гнатися за економією якихось коштів – витрати на опалення, утримання споруд – це правильно, це потрібно робити, але, перш ніж це робити, потрібно підготувати персонал, дати нормальне новітнє обладнання.

— Що зміниться в медичному обслуговуванні для пацієнтів?

— На мою думку, зміниться лише «маршрут пацієнта». Нині пацієнт самостійно обирає, до якого лікаря йому звертатися. Оскільки він не є фахівцем, тому може піти не до того. Таким чином, пацієнт витрачає і свій час і час того спеціаліста, до якого звернувся. А у медицині не можна зволікати. Ось для цього і вводиться лікар загальної практики сімейної медицини. Цей лікар бере на себе абсолютно всі звернення пацієнтів. Він надаватиме первинну допомогу, а у разі необхідності направлятиме хворого на інший рівень надання медичної допомоги, але саме до необхідного фахівця. Як показала практика, 80% пацієнтів, які звертаються до лікарів різного профілю, як правило, могли б отримати медичну допомогу на первинному рівні або у лікаря загальної практики сімейної медицини.

— Як практика сімейної медицини впроваджується у нашому місті?

— У Жовтих Водах ми відкрили дільниці загальної практики сімейної медицини вже на території Водобуду, Агроцеху «Жовторічанський», а також у старому районі міста. Нині ми будуємо амбулаторію загальної практики сімейної медицини на одного лікаря у приміщенні школи №4, яка буде обслуговувати район с.Весела Іванівка. До кінця цього року, я сподіваюся, ми відкриємо Центр загальної практики сімейної медицини на базі поліклініки №1. Минулого року навчання пройшли два лікаря загальної практики сімейної медицини, цього року – чотири. Лікарі навчалися на базі Київського, Дніпропетровського та Запорізького інститутів післядипломної освіти. Найважче було переламати психологію людей, які працювали дільничними лікарями впродовж 20 – 30-ти років, а потім дали згоду перевчитися на лікарів загальної практики сімейної медицини. Потрібно було проходити навчання на базі інститутів впродовж шести місяців. Це – практично як друга вища освіта. Адже лікар загальної практики – це і терапевт, і педіатр, і травматолог, і фізіотерапевт і т.д. Це – непросто. Це — нова кваліфікація. Але повернення до «старої» системи не буде.

— Яким у перспективі має стати медичне обслуговування у місті?

— Що стосується медико-санітарної частини як закладу, який підпорядкований Міністерству охорони здоров’я, то питання про передачу залишається нагальним. Але таких унікальних закладів, як наш, усього шість на всю Україну. Я бачу нашу перспективу, звичайно ж, в якості медико-санітарної частини. Нас підтримує міський голова, міська рада. На превеликий жаль, не завжди наші погляди розділяють у вищих інстанціях.

— До усього нового важко призвичаїтись. Зрозуміло, що всі ми хвилюємося, щоб принаймні не стало гірше.

— Я абсолютно з цим згоден. Жодна реформа не повинна погіршити те, що є. Незважаючи на те, що СМСЧ-9 не перебуває у пілотному проекті Дніпропетровської області з реформування медицини, ми йдемо в ногу з реформами, як того потребує сьогодення. У цьому наш великий здобуток. По-перше, ми зуміли зберегти заклад. По-друге, ми змогли адаптуватися до нових умов роботи. Тобто, зберігається потужність медичного закладу і кадровий потенціал. Це важко робити, але ми це робимо.

У будь-якому разі необхідно дотримуватися трьох важливих принципів. Медицина, в першу чергу, повинна бути доступною. По-друге, вона повинна бути безпечною, тобто пацієнт має йти до закладу, лягати на операційний стіл і абсолютно довіряти лікареві і бути впевненим, що у нього все буде добре. По-третє, людина в момент операції, після неї не повинна страждати. Будь-який розтин спричиняє біль. Якщо робити операцію, приміром, з видалення жовчного міхура у звичайний спосіб, то ми виписуємо пацієнта на 12-й день, хоча всередині все заживає вже на третій — четвертий день. Ми тримаємо людину, вона страждає, ми змушені колоти антибіотики й обезболюючі препарати, тому що це велика рана, це біль і страждання. Коли ми робимо таку ж саму операцію через три маленьких розрізи завбільшки сантиметр, то пацієнт уже на другий день не має потреби в обезболюванні, а на четвертий день – ми його вже виписуємо. Точно такі ж маніпуляції можна проводити і в акушерстві, і в гінекології, і в травматології. Я не говорю, що ми сьогодні можемо все. Це не так. Усе не можна охопити. Але я вважаю, що в нашому закладі все виконується в достатній кількості і якості.

За останні два-три роки у СМСЧ-9 введено десятки нових методик лікування: як хірургічних втручань, так і методик при наданні медичної допомоги в кардіології, терапії. Медицина ніколи не стоїть на місці. Слід також відзначити, що за останніх три роки ми отримали і придбали медичного обладнання на суму близько одного млн грн. Це обладнання було придбано за кошти інвестицій, подароване нам міською владою, народним депутатом Сергієм Глазуновим, розподілене через обласну державну адміністрацію Олександром Вілкулом. Ми маємо нині новітні технології з народжуваності дітей. Ми відкриваємо «Клініку, дружню до молоді». Ми двічі акредитовані як заклад «Лікарня, доброзичлива до дітей». У 2011 році СМСЧ підтвердила вищу акредитаційну категорію, заклад має всі необхідні ліцензії на виконання своїх медичних обов’язків.

Безумовно, найцінніше, що у нас є, — це люди, золотий фонд установи. Я вдячний нашим лікарям, медичним сестрам, середньому персоналу, котрі у такий скрутний час тримаються разом і підтримують оту височезну планку, яка була поставлена ще років двадцять тому. Хтось із мудрих людей колись сказав, що жодну систему, жоден заклад, жодну державу не можна перемогти ніякими інтервенціями ззовні до тих пір, поки система не почне себе розвалювати з середини. Тож, до тих пір, поки ми тримаємося разом, поки ми виконуємо спільну справу, ніякі зовнішні негаразди нам не страшні.

— Сподіваємося, що нашій медико-санітарній частині вдасться впоратися з усіма випробуваннями. Щиро вітаємо зі святом весь-весь Ваш колектив.

— А я з 60-річчям, у першу чергу, поздоровляю жителів нашого міста. Можливо, не всі розуміють, але повірте, нині кожен жовтоводець має можливість отримувати доступну медичну допомогу. Підтвердженням моїх слів є той факт, що із дванадцяти тисяч пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, більше тисячі є мешканцями інших населених пунктів. Люди не їдуть до П’ятихаток, Олександрії чи Кривого Рогу, вони звертаються до нас. Це говорить саме за себе.

60 років — такий великий шлях, пройдений колективом. Нинішнє керівництво медсанчастини і всі лікарі висловлюють вдячність тим людям, які для нас все це зробили: побудували, розвили, передали свій величезний досвід. Ми вдячні усім тим, хто навчив нас бути людяними, бути лікарями. Знаєте, нині не дуже багато знайдеш людяності в лікарях. Але це не про наш заклад, однозначно. Мабуть, ми ще ті «доперебудовні» лікарі, які знають, що є колегіальність, є люди, для яких ми працюємо.

Довідка

Нині в СМСЧ-9 працює 884 особи, з них: 180 – лікарі (100% атестовані). 60% лікарів – пенсійного віку, з них – 30% глибоко пенсійного віку, яким вже за 60 років.

Людмила НОВОШЕВСЬКА, ИА «Имеется мнение»

/2011/12/16/petr-pastux-medicina-maye-buti-dostupnoyu-i-bezpechnoyu/

Подпишитесь на наши социальные сети Telegram, Facebook, Instagram

Опубликовал(а)А. Баженова
Главный редактор сайта "Имеется Мнение".
Предыдущая запись
У Водоканалу дві біди: крадіжки люків і борги
Следующая запись
Письмо в редакцию: несколько слов об отношении работников приёмного покоя к своей работе
Добавить комментарий
Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены *